Модернізація
МОДЕРНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЙВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ СУЧАСНОСТІ
ХХІ століття – час змін! Українська освіта входить вєвропейський простір, який має багато вимог, як до підготовки учнів, так і до
підготовки майбутнього вчителя. Вчитель трудового навчання та технологій,
зокрема, бере на себе велику відповідальність у формуванні нової особистості. Запровадження нової техніки та технологій, зростанняобсягу знань про можливі перетворення матеріалів, енергії й інформації вимагає
від вищих педагогічних навчальних закладів підготовки висококваліфікованих
фахівців, особливо вчителів трудового навчання та технологій з високим рівнем
професіоналізму. Такий фахівець повинен завжди бути готовим до педагогічних
інновацій, змін у сфері професійної діяльності, а головне – безперервно
підвищувати власну кваліфікацію. Саме вчителі трудового навчання найбільше підготовлені дороботи в інформаційному та технологічному світі. Також ця професія вимагає від
фахівця постійного сприяння розвитку творчих здібностей учнів, яке можна
досягти в результаті проєктної діяльності, що підвищить продуктивність
трудового навчання у школі.Найактуальнішою проблемою сучасної педагогічної освіти ємодернізація підготовки майбутніх учителів технологій, вирішення якої сприятиме
задоволенню потреб на ринку праці.Проблемами професійної підготовки вчителя трудовогонавчання цікавилось багато вчених, таких як: В. Гусев, О. Коберник, В.
Стешенко, В. Татаренко, Г. Терещук та А. Цин. Ці люди намагалися дослідити
проблему з усіх сторін. Ними було вирішено, що однією з головних проблем
освіти, була проблема сучасної дидактики технологічної освіти, яку було
висвітлено в роботах О. Коберника. А ось, методичну систему індивідуалізованого
трудового навчання вперше обґрунтував Г. Терещук.Основою сучасного продуктивного навчання євзаємовідносини учителя та учнів, на яких будується освітній процес. Також,
потрібно пам’ятати, що будь-який вчительповинен мати професійні якості, крім того сучасний вчитель має володіти такими
групами компитентностей: - соціальні – пов’язані з готовністюбрати на себе відповідальність за інших;- полікультурні – пов’язують в собі розуміння і повагу домови, релігії, культури людей різної національності;- комунікативні – уміння усно і писемно спілкуватися зіншими, вивчення декількох мов;- інформаційні – оволодіння інформаційними технологіями,вміння здобувати і використовувати інформацію;Крім того учитель повинен саморозвиватися та здобуватисамоосвіту, знаходячись у будь-якій життєвій ситуації.Для якісної підготовки майбутнього вчителя технологійпотрібно закласти певний фундамент, який забезпечить професійну мобільність
студента, а у майбутньому – сучасного фахівця. Це забезпечить
конкурентоспроможність на ринку праці.Принцип мобільності, передбачає широку підготовку вчителятрудового навчання і готовність до стрімких змін у змісті освіти. Але, не дивлячись
на мобільність, головною ознакою фундаменталізації підготовки вчителя
технологій є знання студентів з психофізіологічних основ процесу формування
трудових умін і навичок учнів. Дякуючи власним знанням, фахівець може забезпечитипозитивну мотивацію в набутті нових знань, умінь і навичок, ставити перед
учнями проблемні ситуації й проблемні завдання, що забезпечать підготовку учнів
у будь-якій непередбаченій ситуації, як у колі друзів і рідних, так і у чужому
середовищі. Також, вчитель технологій повинен володітипрофесійно-графічним ЗУН, що дає можливість визначити професійну підготовку
вчителя взагалі. На уроках, вчителям потрібно враховувати індивідуальніможливості учнів, які можна об’єднати в такі рівні професійної підготовки: непродуктивно-пошуковий; пошуково-творчий та
творчий. Як стверджував В. Сидоренко у своїй останній праці:«Головною причиною неефективності підготовки вчителя технологій є відсутність
узгодженості її спрямування з шкільними програмами з трудового навчання».Підтвердженням цього можна виділити декілька фактів, асаме: незначна кількість підручників і навчальних посібників зі спеціальності;
застаріла навчально-матеріальна база, з допомогою якої відбувається підготовка
майбутнього вчителя; недооцінка вагомості методичної підготовки майбутнього
вчителя; зосередження уваги викладачів на рівні інженерної підготовки студентів
і недостатньою увагою до готовності студентів проводити уроки, їх здатності
розвивати і виховувати учнів.Таким чином, підготовка майбутнього вчителя трудовогонавчання, повинно включати: обґрунтування груп компитентностей сучасного
вчителя трудового навчання; визначення аспектів фундаменталізації його
підготовки як умови забезпечення професійної мобільності; визначення рівнів
професійної підготовки вчителя; з’ясування суперечностей, що обумовлюють
невідповідність підготовки вчителя потребам сучасної школи.Не дивлячись на реалії української освіти потрібно завждипам’ятати, що «я вчитель», пишатисяцим, підводити власні висновки і робити життя кращим, не забуваючи про той
фундамент, який ми будуємо разом з нашими учнями.