Фрилансеры предложат свои варианты уже через несколько минут!
Публикация заказа не займет много времени.

Усі в небезпеці: пластик знайдено у питній воді

Хочемо ми цього чи ні, але ми таки його споживаємо. Пластик знайдено у нашій питній воді, соках та пиві.
Фото: Використані пластикові пляшки, готові до переробки у Пайатас, Квезон Сіті, Філіппіни / Адам Кон (Adam Cohn)/ CC BY-NC-ND 2.0
Крихітні шматочки пластику було виявлено у питній воді на п'яти континентах – від Вежі Трампа у Нью-Йорку до кранів загального користування на берегах озера Вікторія в Уганді. Дослідники вважають їх шкідливими для здоров'я.
З часом пластик розкладається на крихітні частинки, відомі як мікропластик. Їх знайдено у 83% зразків з Німеччини, Куби та Лівану, тестованих американською організацією цифрових новин Orb Media.
«Якщо ви запитаєте людей, чи хочуть вони пити та їсти пластик – вони скажуть, що це дурне питання», – каже Шеррі Мейсон (Sherri Mason), професорка хімії Державного університету Нью-йорка, одна з авторів дослідження. – «Хочемо ми цього чи ні, але ми таки споживаємо пластик з водою, пивом і соками. Він є у нашій їжі, морській солі, молюсках. Мікропластик розміром до 5 міліметрів є також у бутильованій воді. Ми усі в небезпеці».
Вплив цього пластику на здоров'я ще не з'ясовано, але дослідження на рибі показали, що пластик сповільнює вихід мальків з ікри, затримує їхній ріст, робить їх більш вразливими перед хижаками та підвищує рівень смертності.
«Мікропластик абсорбує токсичні сполуки з морської води, які потім вивільняються у тілах риб та ссавців, котрі їх споживають», – каже Моллі Бінгем (Molly Bingham), керівниця Orb Media.
Багато досліджень свідчать про поширення мікропластику у Світовому океані, де плаває більш ніж 5 трильйонів пластикових виробів, але для питної води таке дослідження було здійснено уперше.
За матеріалом Thomson Reuters Foundation
Читати також: З яких країн потрапляє найбільше пластика до океанів700 видів морських тварин може зникнути через пластик. П’ять способів допомогти
Джерело: eco-business.com
Для КліматІнфо переклала та підготувала Ірина Стрельникова
Редактор: Наталія Вознесенська
Додано Чтв, 09/14/2017 - 10:50 користувачем КліматІнфо

Хочемо ми цього чи ні, але ми таки його споживаємо. Пластик знайдено у нашій питній воді, соках та пиві.
Фото: Використані пластикові пляшки, готові до переробки у Пайатас, Квезон Сіті, Філіппіни / Адам Кон (Adam Cohn)/ CC BY-NC-ND 2.0
Крихітні шматочки пластику було виявлено у питній воді на п'яти континентах – від Вежі Трампа у Нью-Йорку до кранів загального користування на берегах озера Вікторія в Уганді. Дослідники вважають їх шкідливими для здоров'я.
З часом пластик розкладається на крихітні частинки, відомі як мікропластик. Їх знайдено у 83% зразків з Німеччини, Куби та Лівану, тестованих американською організацією цифрових новин Orb Media.
«Якщо ви запитаєте людей, чи хочуть вони пити та їсти пластик – вони скажуть, що це дурне питання», – каже Шеррі Мейсон (Sherri Mason), професорка хімії Державного університету Нью-йорка, одна з авторів дослідження. – «Хочемо ми цього чи ні, але ми таки споживаємо пластик з водою, пивом і соками. Він є у нашій їжі, морській солі, молюсках. Мікропластик розміром до 5 міліметрів є також у бутильованій воді. Ми усі в небезпеці».
Вплив цього пластику на здоров'я ще не з'ясовано, але дослідження на рибі показали, що пластик сповільнює вихід мальків з ікри, затримує їхній ріст, робить їх більш вразливими перед хижаками та підвищує рівень смертності.
«Мікропластик абсорбує токсичні сполуки з морської води, які потім вивільняються у тілах риб та ссавців, котрі їх споживають», – каже Моллі Бінгем (Molly Bingham), керівниця Orb Media.
Багато досліджень свідчать про поширення мікропластику у Світовому океані, де плаває більш ніж 5 трильйонів пластикових виробів, але для питної води таке дослідження було здійснено уперше.
За матеріалом Thomson Reuters Foundation
Читати також: З яких країн потрапляє найбільше пластика до океанів700 видів морських тварин може зникнути через пластик. П’ять способів допомогти
Джерело: eco-business.com
Для КліматІнфо переклала та підготувала Ірина Стрельникова
Редактор: Наталія Вознесенська
Додано Чтв, 09/14/2017 - 10:50 користувачем КліматІнфо