Фрилансеры предложат свои варианты уже через несколько минут!
Публикация заказа не займет много времени.

Копирайтер - рерайтер

Д 7                                Тема: Загальне вчення про демократію.
  • Поняття і ознаки демократії. Функції і принципи, форми та інститути демократії.
  • Основні теорії демократії: пролетарська (соціалістична), плюралістична, елітарна, партисипаторна, корпоративна, «комп’ютерна» та ін. Особливості сучасної демократії, переваги і недоліки. Передумови демократії.
  • Демократія в глобальному контексті. Консолідовані, проміжні та псевдодемократії.

Ідеї демократії: Перикл (Давня Греція), Б. Спіноза (Нідерланди, XVII ст.), Ж.-Ж.Руссо (Франція, XVIII ст.), Т. Джеф-ферсон (СІЛА, XVIII ст.), І. Франко (Україна, кінець XIX — початок XX ст.), В. Гавел (Чехія, XX ст.), А. Сахаров (Росія, XX ст.) та ін.
Слово «демократія» вживається в різному значенні:
  • як форма держави;
  • як політичний режим;
  • як принцип організації та діяльності державних органів і громадських організацій.

Суб’єктамидемократії є громадянин і народ.
Демократія є формою (різновидом) держави, яка характеризується:
  • визнанням народу вищим джерелом влади;
  • виборністю основних органів держави;
  • рівноправністю громадян і насамперед рівністю їх виборчих прав;
  • підкоренням меншості більшості при прийнятті рішень.
  • додержання прав людини, їх пріоритет над правами держави;
  • конституційне обмеження влади більшості над меншістю;,
  • повага до прав меншості на власну думку і її вільне вираження;
  • верховенство закону;
  • поділ влади та ін.

Демократія — політична організація влади народу, при якій забезпечується: рівна участь усіх і кожного в управлінні державними і суспільними справами; виборність основних органів держави і законність у функціонуванні всіх суб'єктів політичної системи суспільства; забезпечення прав і свобод людини відповідно до міжнародних стандартів.
Ознаки демократії:
  • має державний характер:
  • виражається в делегуванні народом своїх повноважень державним органам. Народ бере участь в управлінні справами в суспільстві і державі як безпосередньо (самоврядування), так і через представницькі органи. Він не може здійснювати сам належні йому владу і делегує державним органам частину своїх повноважень;
  • забезпечується виборністю органів держави, тобто демократичною процедурою організації органів держави в результаті конкурентних, вільних і чесних виборів;
  • проявляється в спроможності державної влади впливати на поведінку та діяльність людей, підкоряти їх собі з метою управління суспільними справами.
  • має політичний характер:
  • передбачає політичне різноманіття, - неможлива без існування конкуренції, тобто без опозиції і плюралістичної політичної системи. Демократія виступає принципом діяльності політичних партій у боротьбі за володіння державною владою. Враховується різноманіття політичних думок —партійних та інших, ідеологічних підходів до вирішення суспільних і державних завдань. Демократія виключає державну цензуру та ідеологічний диктат.  
  • Політичний плюралізм:
  • загальне право голосу;
  • рівність при виборах;
  • таємне голосування;
  • прямі вибори, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність.
  • політична рівноправність громадян на участь в управлінні справами суспільства і держави і, насамперед, рівність виборчих прав.
  • передбачає проголошення, гарантування та фактичне втілення прав громадян
  • економічних, політичних, громадянських, соціальних, культурних, а так само — й їх обов'язки відповідно до міжнародних стандартів, закріплених у Хартії Прав людини (Загальна декларація прав людини 1948 p., Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р. і Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 p., та ін.). Законом України від 10 грудня 1991 р. «Про дію міжнародних договорів на території України» встановлено порядок застосування міжнародних норм про права людини.
  • передбачає законність як режим суспільно-політичного життя.
  • режим громадсько-політичного життя виражається у вимогах до всього суспільства — до всіх суб'єктів політичної системи (вони ж — і суб'єкти демократії) і, насамперед, до державних органів — засновуватися і функціонувати на основі суворого і неухильного виконання правових норм, для реалізації прав людини, їх охорони і захисту.
  • припускає взаємну відповідальність держави і громадянина
  • виражається у вимозі утримуватися від учинення дій, що порушують їх взаємні права і обов'язки;
  • арбітром у можливих конфліктах між державою і громадянином є незалежний і демократичний суд.

Функції і принципи демократії:
  • Організаційно-політична — організація політичної влади на демократичних засадах. Вона містить у собі підфункцію самоорганізації народу (самоврядування) як джерело державної влади і виражається у наявності організаційних зв'язків між суб'єктам демократії: органами держави, державними організаціями, громадськими об'єднаннями, трудовими колективами.
  • Регулятивно-компромісна — забезпечення плюралізму діяльності суб'єктів демократії в цивілізованих рамках співробітництва і компромісу, концентрації і консолідації різних політичних сил навколо інтересів громадянського суспільства і держави. Правовим засобом забезпечення даної функції є врегульованість правових статусів суб'єктів демократії.
  • Суспільно-стимулююча — забезпечення оптимального служіння держави суспільству, стимулювання, урахування і використання громадської думки і активності громадян (консультативних референдумів, наказів, листів…) при розробці та прийнятті державних рішень.
  • Установча — формування органів державної влади і органів місцевого самоврядування демократичним шляхом (конкурс, вибори).
  • Контрольна — забезпечення діяльності органів держави в межах їх компетенції відповідно до вимог нормативно-правових актів; підконтрольність і підзвітність усіх ланок державного апарату (наприклад, контроль представницьких органів за виконавчими органами, звіт останніх перед першими).
  • Охоронна — забезпечення державними органами безпеки честі і гідності кожної людини, охорони і захисту прав і свобод особи, меншості, форм власності, запобігання правопорушенням і припинення їх.

    Основні принципи демократії:
  • політична свобода — свобода вибору суспільного ладу і форми правління, право народу визначати і змінювати конституційний лад (ст. 5 Конституції України), забезпечення захисту прав людини. Свобода має первинне призначення — на її основі може виникнути рівність і нерівність, але вона допускає рівноправність;
  • рівноправність громадян — означає рівність усіх перед законом. Рівну відповідальність за скоєне правопорушення, право на рівний захист перед судом. Дотримання рівноправності гарантується: не може бути привілеїв або обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового становища, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Найважливіший аспект рівноправності — рівність прав і свобод чоловіка і жінки, що мають однакові можливості для їх реалізації;
  • виборність органів держави і постійний контакт із ними населення — допускає формування органів влади і місцевого самоврядування шляхом народного волевиявлення, забезпечує їх змінюваність, підконтрольність і взаємоконтроль, рівну можливість кожного реалізувати свої виборчі права. У демократичній державі ті самі люди не повинні тривалий час безперервно обіймати посади в органах влади: це викликає недовіру громадян, призводить до втрати легітимності цих органів;
  • поділ влади — означає взаємозалежність і взаємне обмеження різних гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової, що служить перешкодою для перетворення влади на засіб придушення свободи і рівності;
  • прийняття рішень за волею більшості при обов'язковому дотриманні прав меншості — означає поєднання волі більшості її гарантіями прав особи, яка перебуває в меншості — етнічній, релігійній, політичній; відсутність дискримінації, придушення прав особи, яка не є у більшості при прийнятті рішень;
  • плюралізм — багатоманітність суспільних явищ розширює коло політичного вибору, допускає не лише плюралізм думок, але й політичний плюралізм — множинність партій, суспільних об'єднань тощо с різними програмами та статутами, що діють у рамках конституції. Демократія можлива в тому разі, коли в її основі полягає принцип плюралізму, проте не всякий плюралізм є неодмінно демократичним.


Форми та інститути демократії.

Форма демократії — це її зовнішнє вираження:
  • Участь народу в управлінні державними і суспільними справами (народовладдя) — здійснюється у двох формах: прямій та непрямій:
  • Пряма —безпосередня демократія— форма народовладдя, при якій влада здійснюється через безпосереднє виявлення волі народу чи певних соціальних груп (референдум, вибори)
  • Непряма —представницька (репрезентативна, делегована) демократія — форма народовладдя, при якій влада здійснюється через виявлення волі представників народу у виборних органах (парламенти, органи місцевого самоврядування)
  • Формування та функціонування системи органів держави на основі демократичних принципів законності, ...