Фрилансеры предложат свои варианты уже через несколько минут!
Публикация заказа не займет много времени.

Two-way translation. Interview.

-Don`t you think Congress seized emotions and put a resolution to vote too quickly?
-Резолюція мала ввійти в дію в суботу після поминальної служби. Але більшість республіканців в Конгресі швидко перенесли його на той же вечір, цей крок, я вважаю, можливо був розроблений для того, щоб взяти владу над емоціями. Це також означало те, що було мало часу, щоб змусити мене змінити думку.
-Did you feel in a chamber yet, that you were making a historical decision?
-В кабінці я глянула вниз на дві кнопки для голосування – одну червону, та одну зелену. Оратор виголосив терміни резолюції, та приймаючи історичне рішення, я натиснула пальцем на червону кнопку, яка означала «ні». Коли підрахунок голосів завершився, 424 були за та 1 проти.
Емоції того моменту, здавалось, залишаться зі мною назавжди. Я повернулася до кабінету, який знаходилвся за кабінками, та багато членів підходили до мене та казали: «Я думаю, ти зробила помилку, краще піди і проголосуй знову». Вони були близькими друзями. Вони казали «Барбара, іди, не можна, щоб був навіть один такий голос і я сказала: «Я не збираюся його змінювати».
-Did you try to persuade your colleagues? What were your arguments?
-Мої колеги, можливо, і не погодились зі мною, але вони вислухали мій аргумент. Спираючись на джерела, це було так:  Конгрес прийняв правильне рішення. It was a body that had to remain above the fray. Які рішення йому довелося зробити щоб вирішити  the lasting good і ніяк не відреагувати на емоції в той момент. Натиснувши кнопку для голосування так швидко, резолюція Буша взяла владу із рук законодавців та передала її виконавчому органу.
В інший час, можливо, була б велика кількість думок в Будинку, тих, хто мене б підтримав. Деякі члени мені казали: «Дивіться, ми погоджуємося з Вами, але існують і інші шляхи, якими Ви можете висловити упередженість: знаєте, ти можеш дискутувати, можеш записати свою думку. Злякані публічної реакції, ті, хто розділяв таку ж думку, серед них деякі відомі особистості в демократичній політиці, підписалися під цим рішенням.
-So, there was generally a respectful attitude in Congress before?
-Поки мої колеги на Капітолії були шанобливими до мене, реакція зовні була менш ворожою. Радіо шок-жокеї розкритикували мене як непатріотку і звинували у зраді. Були навіть смертельні загрози від людей, які називали мене зрадницею. Якийсь час я мала  цілодобовий захист від поліції Капітолія.
Найбільш неправдиві та загрозливі напади надходили від цілодобової програми новин Фокс Ньюз Руперта Мардока (Фокс Ньюз – програма, один з кореспондентів якої виступав про Афганістан зі зброєю), який відмовився від жодної вимоги усунення дискримінації та став затятим прихильником воєнних подій, в будь якому місці, в будь-який час. Також був кореспондент Клаудія Ковен, яка писала про мене на сайті програми Фокс Ньюз в березні минулого року: «Її голос, можливо, не змінив хід історії, проте він змінив її політичну кар’єру на краще...»
-Were there any manifestations of support?
-Хоч я і зіштовхувалася зі смертельними загрозами і листами з кривдою після мого обурливого голосу на Конгресі, я також отримувала схвалення та безвідплатну допомогу. Сінгер Боні Рат та актор Біл Косбі – це ті видатні особистості, які допомогли підвищити мій національний профіль та розв’язати війну. Записи показують, що з червня я зібрала близько 178 доларів, це вдвічі більше, ніж мій звичайний дохід. Я не розмовляю про такі негативні реакції. Я вважаю, що в такі моменти дуже важливо залишатися врівноваженим та продовжувати наполягати на своїй точці зору (відстоювати). Рано чи пізно коли пил осяде, ті хто був, можливо, збентежений моїм голосом, чи непогоджувався, можливо, скажуть: «Так, ми непогоджувалися з Вами, але ми вірили, що Ви праві.