Антонімія як засіб комічного у творах Т. Шевченка

У роботі проаналізовано лексичні механізми створення комічного (іронії, гумору та сатири) на прикладі ряду творів Т. Г. Шевченка. Описано антонімію як лексичну категорію, що завдяки своїм широким контекстуальним стилістичним можливостям виступає головним інструментом створення комічних вражень у тексті творів.

Для аналізу обрано ряд творів Тараса Григоровича Шевченка, в яких стилістичні можливості антонімії реалізуються найбільш повно ("Гайдамаки", "Великий льох", "Сон", "Кавказ", "І мертвим, і живим, і ненародженим..."),

Роботу виконано в межах наукової спеціальності "Українська мова".