Статистико-економічний аналіз функціонування сільс

Вступ: Статистика, як наука має справу з суттєвими ознаками, з показниками, які відображають суттєві сторони суспільного життя, суспільного виробництва. Одне із головних завдань науки полягає саме у відділенні суттєвого від несуттєвого, піддаючи спеціальному вивченні суттєві ознаки, здібні надійно і правильно характеризувати явища, які вивчаються і їх взаємозв’язки, статистика може розкривати на масових матеріалах відповідні закономірності зміни цих явищ, закономірності їх розвитку. Але сам процес суспільного відтворення , який проходить різні стадії, відповідно характеризується системою багатьох ознак. В цьому процесі беруть участь і взаємодіють всі, розглянуті вище, суспільні підрозділи. Відповідно система об’єктивних статистичних показників народного господарства представляє собою систему об’єктивних ознак, показників суспільного відтворення на різних його стадіях та етапах як в цілому, так і диференційовано по основних суспільних підрозділах. висновки: Підводячи підсумки даної роботи можна зробити такі висновки: 1. Статистика при вивченні характеристик явищ та процесів сільського господарства та його основних елементів і структур використовує наслідки, одержані природними, технічними та іншими науками. Сукупність, загальні ознаки яких включає статистика, складається з відповідних одиниць, підлягає спостереженню, які отримали в зв’язку з цим найменування одиниць спостереження. Величини тих або інших ознак цих одиниць сукупності змінюються, варіюють від однієї до іншої. Вивчення статистичних сукупностей, їх загальних ознак, в тому числі їх варіацій, незалежно від специфіки змісту, тобто незалежно від того, суспільні або природні, хімічні або біологічні процеси отримують відображення, яке є завданням математичної статистики. 2. Всі елементи факторів виробництва можуть і повинні бути охарактеризовані з боку їх розміру і якості. В ролі показників розміру використовуються перш за все натуральні і цінні показники. Натуральні – це, як правило, дуже конкретні, специфічні, окремі показники, придатні для характеристики окремих елементів засобів виробництва або продукції. Однак в певних економічно-допустимих межах натуральні показники виступають також в агрегованому виді. Тому серед натуральних показників відрізняють агреговані(укрупнені) і деталізовані показники. 3. По розрахованим показникам динаміки сільськогосподарської продукції, що була вироблена сільськогосподарськими підприємствами, які ми отримали після проведення динамічного аналізу, відбулося збільшення на 148,6 кг. Зокрема найбільше продукції було вироблено в 2008 р – 476 кг, а найменше в 2007 і становила -229 кг. Середній абсолютний приріст становить 148,6 кг. 4. Завдяки трендовому аналізу ми виявили, що у 2003р, тобто у році, що передує досліджуваному періоду, вирівняна кількість виробленої продукції становила на 2086,91 млн. грн., а середній щорічний приріст продукції – 303,25 млн. грн. 5. Отримавши коефіцієнт варіації, який становить 11,8% ми можемо сказати, що вона однорідна. Оскільки коефіцієнт варіації менше ніж 15%, то ступінь варіації слабкий. 6. Після результатів кореляційно-регресійного аналізу можна сказати, що коефіцієнт регресії показує, що з збільшенням рівня рентабельності на продукцію рослинництва збільшується і рівень рентабельності підприємств взагалі на 0,212%. 7. Проводячи статистичне групування ми розподілили усю нашу сукупність, а це райони Дніпропетровської області, на чотири групи. За істотну ознаку ми взяли рівень рентабельності сільськогосподарських підприємств нашої області. Після результатів розрахунків ми бачимо, що найбільша кількість районів потрапила до другої групи, де середній рівень рентабельності складає 17,02%. Порівнюючи з першою групою, яку ми взяли за базисну, видно, що рівень рентабельності більший на 10,54%. Але найбільший рівень рентабельності у четвертій групі – він складає 38,5%. До даної групи ввійшло чотири райони.